Департамент агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації
Анонси

Торф – резерв органіки для грунтів Чернігівщини

Назад

За запасами торфу Чернігівська область займає 3 місце в Україні. До агрохімічних показників якості торфу відносяться:

  1. ботанічний та груповий склад;
  2. ступінь розкладу;
  3. зольність;
  4. вологоємкість;
  5. ємність поглинання;
  6. ступінь насиченості основами;
  7. кислотність;
  8. вміст N, P, K, Ca, Fe, Al та ін.

Чим вища зольність торфу, тим менше N він містить. Найбільше золи
6-12% містить низовий торф, в перехідних торфах міститься 4-6% золи, в верховому – 1,5-3,5%. Торфи, які мають низьку зольність, як правило, мають високу кислотність; так у верхових торфах вона складає pH 2,8-3,6, а у низинних pH 4,8-5,8.

В торфах розрізняють вільну і приховану кислотність. Прихована кислотність може бути обмінна і гідролітична. По обмінній кислотності роблять висновок про придатність торфу для використання як добрива. Якщо pH менше 4,5 – торф’яний грунт треба вапнувати. Якщо pH менше 4, то він не придатний до використання на добриво в чистому вигляді.

Органічна речовина торфу являє собою рослинні залишки, рослинні волокна та гумус. Низинні торфи мають більший вміст гумінових кислот, тоді як у верхових торфів гуміни більш дисперсні, ніж у низинних.

Торф’яні добрива застосовують на підзолистих, бідних гумусом, кислих ґрунтах.

Крім органічної частини торфу, діючою речовиною є азот, використання якого в перший рік є дуже низьким через вміст його у важкодоступних формах.

Щоб прискорити розклад торфу, його компостують або готують суміші з органічними або мінеральними складовими, щоб нейтралізувати кислотність та збагатити поживними речовинами і мікроорганізмами. Всі торфокомпости мають легкорозчинного азоту більше, ніж, власне, торфи. На засвоюваність торфу позитивно впливають провітрювання його з метою збагачення киснем та підсушування При цьому закиси переходять в оксиди, які є легкорозчинними та більш доступними для рослин. Під ярі культури компости закладають для компостування у грудні – січні, під озимі – у лютому - березні. Період компостування залежить від походження торфу: компости з низинного торфу компостуються 4 – 6 місяців, з верхового – 9 –12 місяців.

Якщо 1 тонна чистого торфу за ротацію дає додатково 0,4 ц зерна, то 1 тонна торфогнойового компосту – 1,0 ц зерна.

Назад

08 Вересня 2017 09:58