Анонси

 

 
 
 
 
 
Заготовляємо якісні корми

Назад

ЗАГОТОВЛЯЄМО ЯКІСНІ КОРМИ



Підвищити продуктивність усіх видів сільськогосподарських тварин і птахів можливо лише на основі повноцінного за кількістю та якістю рівня годування. Склад і поживність кормів коливається в значній мірі в залежності від виду і сорту рослин, фази вегетації, способів збирання, збереження, технології підготування до згодовування та інших факторів. Питання підвищення якості кормів повинно стати головним при їх заготівлі.

Одним із факторів зміцнення кормової бази є збирання кормових культур у ті фази їх розвитку, коли забезпечується максимальне нагромадження кормових одиниць і перетравного протеїну.

Найбільший уміст кормових одиниць у рослинах перед цвітінням – після чого більшість поживних речовин переходить у насіння, а рослина – старіє. У процесі старіння рослин рівень мінеральних речовин у них знижується, а вміст клітковини збільшується. Все це, в свою чергу, знижує перетравність, поживну цінність корму та підвищує його собівартість. При цьому ступінь зниження вмісту окремих речовин у різних культур різна, що залежить від фізіологічних особливостей рослин та інших факторів. Тому заготівлю сіна доцільно проводити в різні фази вегетації рослин, коли вони особливо багаті і на інші поживні речовини.

Максимальну кількість поживних речовин з одиниці площі збирають при скошуванні трав у фазу виходу в трубку, початок колосіння у злакових і бутонізації у бобових. У цей період трави мають найбільшу кормову цінність – 1 кг сухої речовини містить 0,9-1,0 к.о. (кормових одиниць) і 104-147 г перетравного протеїну.

Заготівля сіна – складний процес, який базується на висушуванні зелених рослин до вологості 17-18 %, що виключає розвиток не тільки бактерій, але й пліснявих грибів. Оптимальний агротехнічний термін скошування трав на сіно складає 6-10 днів. Кожен день понад вказаного терміну призводить до втрат сухої речовини на 1%, протеїну – на 0,25 %. Висота скошування трав повинна становити 6-8 см при першій косовиці та 8-10 см при наступних. Якщо скошувати висотою до 12 см, з кожного гектара втрачається до 5 центнерів кормів. Щоб одержати високопоживні корми, косовицю трав на сіно треба проводити у вранішні та вечірні години. В цей час у рослинах у 5-6 раз більше каротину, ніж у траві, яка скошена вдень.

Необхідно скоротити до мінімуму час перебування трави на полі та механічні втрати внаслідок обламування листочків, суцвіть та ніжних частинок стебла. Досягти більш швидкого висушування трав можна при одночасному скошуванні і плющенні, а також ворушінні та перевертанні сировини. Плющення трав прискорює висушування в 1,5-2 рази, попереджує втрати протеїну більше ніж у два рази та рекомендується проводити на бобових і бобово-злакових травостоях.

Разом із заготівлею сіна необхідно проводити і сінажування трав. Як відомо, сінаж – це консервований корм, який одержують шляхом пров`ялювання трав до вологи 45-55%. Він характеризується низькою кислотністю (рН 4,7-5,5), добрими смаковими та дієтичними якостями, засвоюваністю та високою поживністю. В 1 кг сінажу міститься 0,35-0,40 к.о., 50-70 г перетравного протеїну та 40-50 мг каротину.

Сінаж зберігає достатньо велику кількість цукру, тоді як у силосі він витрачається на молочнокисле бродіння. Поживні речовини його перетравлюються худобою краще, ніж такі ж силосу та сіна. Сінаж виготовляють із багаторічних, однорічних сіяних бобових та злакових трав, а також трав природних угідь. Сінаж із високим умістом поживних речовин заготовляють із трав, скошених у ранні фази вегетації, як і при заготівлі сіна. При збиранні бобово-злакових сумішей фазу вегетації визначають по компоненту, що переважає. Якщо проводити перше скошування трав на початку бутонізації, господарство за літній період може одержати 2-3 укоси багаторічних бобових трав. При цьому з 1 га площі буде зібрано поживних речовин у 1,5-2 рази більше, ніж при більш пізніх строках збирання. Косовицю трав на сінаж, на відміну від сіна, доцільно починати не раніше 10 години, тому що молочним бактеріям потрібен цукор, який рослини виробляють удень, а вночі використовують. Тому зранку в рослині найнижчий уміст цукру і треба дати рослинам дещицю часу, щоб виробити його достатню кількість. Особливо це важливо під час збирання бобових. Косити треба на висоті не менше 5-10 см, щоб разом із ґрунтом до сінажної маси не потрапляли бактерії, які виробляють масляну кислоту. Менше бруду й землі в сінажній масі – менше шкідливої масляної кислоти. Починають підбирати трави при волозі 55-60 %. У процесі збирання, транспортування і трамбування частина води випаровується і волога сінажної маси становить 45-55 %. Якщо трави зібрати більш вологими, консервування відбудеться за типом силосування.

Для встановлення часу підбору трав визначають вміст вологи. Пров`ялену траву подрібнюють. Довжина різки – до 30 мм, що забезпечить щільне укладання її в траншею та сприятливе протікання біохімічних процесів у масі.

Ще одна важлива умова одержання доброякісного сінажу – ретельне ущільнення маси. Трамбувати треба тонкими шарами – 20-30 см. Температура сінажної маси повинна становити 35-37°С. Більш висока температура вказує на те, що у масу проникає атмосферне повітря і викликає більш інтенсивні термофільні процеси. З підвищенням температури випаровується волога, що конденсується під плівкою. Коли відкривають сінаж під плівкою, він може бути зіпсований пліснявою, темний, із запахом карамелі. Корови його поїдають, але він має низький вміст поживних речовин, погану засвоюваність протеїну та інших речовин.

Сінажну траншею потрібно заповнити протягом 2-4 днів і відразу закрити після останнього проїзду при трамбуванні. Траншею рекомендується закривати трьома плівками. Зверху треба покласти мішки з піском, старі шини, бетонні плити та ін., які разом із плівкою створять захисний бар`єр. Основною умовою зберігання якісного сінажу при його вивантажуванні є швидке використання маси, тому що при відкриванні траншеї повітря проникає в глибокі шари сінажу, що сприяє розвитку маслянокислих, гнилісних бактерій та пліснявих грибів. Починається вторинна ферментація, маса розігрівається до 60°С і вище. У щільно утрамбовану масу повітря проникає на глибину 40-50 см. Тому відкривати сінажну траншею потрібно із розрахунку на добову дачу і відбирати шар корму вертикально товщиною не менше 40-50 см.

У збалансованих раціонах можна сінажем замінити сіно, силос і коренеплоди без зниження продуктивності тварин і якості отримуваної продукції. Таким чином, заготівля сінажу із багаторічних і однорічних бобових і злакових трав являється високоефективним способом консервування зелених кормів.

Крім сінажування трав, в господарствах широко застосовується силосування кормів. Майже третина потреби тваринництва в кормах за поживністю задовольняється за рахунок силосованих кормів. Завдяки силосуванню багато кормів, особливо крупностеблових, значно поліпшують свої кормові якості. Силосовані корми найкраще поїдаються і перетравлюються не лише в порівнянні з тим, якби з них було виготовлене сіно, але у значній мірі і в порівнянні з природним станом. Силосування дає можливість використати високоврожайні культури в період найбільшого виходу поживних речовин з одиниці площі, а також відходи рослинництва та післяжнивні посіви різних культур, що разом становить важливе джерело кормової бази тваринництва. При силосуванні найбільш повно зберігаються якості зелених кормів, що дозволяє підвищити повноцінність раціонів і наблизити умови годівлі в стійловий період до літніх.

Якість кормів є основним фактором успіху тваринницьких господарств з різною продуктивністю. Рівень продуктивності, якість тваринницької продукції, стан здоров`я та відтворювальні функції тварин залежать від хімічного складу кормів, які вони споживають. Для оцінки якості кормів і складання раціонів достатньо класичного повного зоотехнічного аналізу. Він включає в себе вміст сухої речовини, протеїну, клітковини, жиру, золи, фосфору, кальцію, каротину та поживність у кормових одиницях або вміст обмінної енергії в МДж (мегаджоулях). Для оцінки силосу та сінажу додатково обов`язково проводиться визначення вмісту молочної, оцтової та масляної кислот і загальної кислотності.

Тільки знаючи фактичну поживну цінність кормів можна скласти раціони, які забезпечать повноцінне живлення с.-г. тварин при найменших затратах кормів на виробництво одиниці продукції.

Усі виробники тваринницької продукції мають мати за правило – найвищу продуктивність може забезпечити тільки якісно нагодована і доглянута тварина.

Назад