Назад Що спільного між Бразилією 80-х років минулого століття і сучасною Україною? (відео) Впровадження аграрних розписок. Саме в 70-80-х роках бразильські аграрії почали користуватися цим кредитним механізмом, і сільськогосподарська галузь держави стала розвиватися вдвічі успішніше. В Україні аграрні розписки вже діють на Полтавщині – ця область визнана пілотною. За допомогою такого нововведення планується залучити міжнародні кредитні ресурси.
Альтернатива банківським позикам для сільгоспвиробників – аграрні розписки. Відтепер цей кредитний механізм доступний і для українців. У Полтавській області, яка є пілотною у такому нововведенні, видано вже десять аграрних розписок, на Чернігівщині це, ймовірно, стане можливим навесні наступного року. Аграрна розписка – це документ, який фіксує безумовне зобов’язання боржника перед кредитором, яке підтверджується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або заплатити грошові кошти відповідно до умов договору. Василь Жук, заступник начальника управління департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації: «Це прозорий механізм, це не банківський кредит. Навесні заключають договір на поставку певного об’єму продукції, визначають критерії, скільки чого треба буде поставити».
Аграрна розписка засвідчується нотаріусом та вноситься до відповідного реєстру. Її дія припиняється після повного виконання умов договору, про що в реєстрі також робиться відмітка. Механізм надання таких позик зараз відпрацьовується.
Аграрні розписки – явище для України нове, а все нове, як відомо, викликає побоювання. Та у департаменті агропромислового розвитку впевнені: сільгоспвиробники скоро зрозуміють, що це вигідніше за банківські чи товарні кредити. Тим більше, додаткові кошти все одно потрібно буде залучати. Василь Жук: «На проведення кампанії і весняної, і осінньої, ми забезпечені на 80%. 20% — 1,5 млрд. гривень – потрібні банківські кредити, товарні. Тобто поле для аграрних розписок в межах 1,5-2 млрд. – це мінімум».
Аграрна розписка – фінансовий інструмент, добре відомий міжнародним кредиторам, які готові працювати з українськими виробниками. Тож, як вважають в уряді, впровадження такого кредитного механізму дасть можливість збільшити обсяг залучення коштів на розвиток сільського господарства.
ЧОДТРК "Сівер-центр"
Назад |