Назад СЛОВНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ Мова формує наше ставлення до інших. Коли ми говоримо про будь-яку людину, ми маємо пам’ятати основний принцип безбар’єрної мови - спершу ми називаємо людину, а вже потім її особливості (якщо їх потрібно згадати). Сьогодні поговоримо, як коректно звертатися до людини, яка через певні обставини має порушення зору.
Коректні варіанти:
- Людина з порушеннями зору
- Людина з повною або частковою втратою зору
- Незряча людина
Некоректні варіанти:
- Сліпий
- Підсліпуватий
- Людина з вадами зору
Термін «сліпий» досі можна зустріти навіть в офіційних документах, але цей термін знецінює людину. Це слово - наче тавро, що зводить особистість лише до однієї риси. До того ж, у мові воно часто використовується як синонім до «неспроможності помічати очевидне» — наприклад, «сліпа випадковість» чи «сліпа довіра». Тож такий вислів має додатковий негативний відтінок.
Коли ж ми говоримо «незряча людина», то не принижуємо, а описуємо стан без оцінки. Це дає можливість сприймати людину не через призму обмеження, а як рівноправного члена суспільства.
Пам’ятаймо: слова мають силу. Коли ми вживаємо застарілі чи образливі вислови, ми мимоволі підкреслюємо «інакшість» замість рівності. Кожна людина — значно більше, ніж будь-яка одна її риса. Поважаймо і підтримуймо одне одного у щоденному житті, адже саме це створює міцне, безбар’єрне та щасливе суспільство.
Джерело: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Назад |