Анонси

     

     
     
     
     
     

    Назад

    БЕЗБАР’ЄРНЕ СПІЛКУВАННЯ: ЗАСАДИ КОМУНІКАЦІЇ З ЛЮДЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

    Взаємодія з особами, які мають порушення зору, не потребує спеціалізованої підготовки. Вона ґрунтується на загальноприйнятих принципах ділової етики: увазі, повазі та пріоритеті особистості над фізичним станом. Більшість комунікативних бар’єрів виникає не через умисні дії, а через брак поінформованості.

    Нижче наведено рекомендації щодо дотримання норм коректної та комфортної взаємодії:

    Мова як інструмент взаєморозуміння

    • Ідентифікація учасників: Під час зустрічі необхідно представити себе та присутніх осіб, а також надати стислий опис місця перебування.
    • Групова комунікація: У процесі спілкування з групою осіб із порушеннями зору слід щоразу називати ім’я співрозмовника, до якого ви звертаєтеся.
    • Адресність звернення: Слід звертатися безпосередньо до особи, а не до її супровідника.
    • Озвучення текстової інформації: Перед початком читання документа варто пояснити його зміст. Не рекомендується пропускати фрагменти тексту без погодження з особою.
    • Стиль мовлення: При читанні вголос необхідно зберігати природний темп і тон голосу, уникаючи переказування змісту на власний розсуд.
    • Узгодження каналів зв’язку: Рекомендується уточнити зручний формат комунікації (телефонний дзвінок, голосове чи текстове повідомлення).
    • Етичність запитань: Слід уникати запитань про причини порушення зору, якщо це не обумовлено близькими стосунками або професійною необхідністю.
    • Коментарі під час прийому їжі: У закладах громадського харчування варто зазначати назву страв, їх розташування на столі та вміст тарілки. Будь-які маніпуляції з посудом особи без попередження є неприпустимими.
    • Особливості аудіоповідомлень: Під час запису голосового повідомлення варто зробити коротку паузу на початку, щоб уникнути втрати перших слів через роботу програм екранного доступу в отримувача.
    • Опис оточення: Доцільно лаконічно описувати важливі події чи зміни в навколишньому середовищі, які неможливо ідентифікувати на слух.

    Рекомендації щодо вживання термінології та уточнювальних вказівок

    При наданні вказівок слід уникати розмитих формулювань на користь конкретних просторових орієнтирів:

    • Замість неформального «помацайте» доцільно використовувати «подивіться» (у значенні ознайомлення);
    • Замість «я відведу Вас» — «я можу супроводити Вас, якщо є така потреба»;
    • Замість абстрактного «там» — «праворуч від Вас на відстані одного метра»;
    • Замість «ось тут» — «перед Вами, на рівні краю столу»;
    • Замість «візьміть це» — «перед Вами на столі стоїть горнятко, ручка спрямована ліворуч»;
    • Замість «обережно» (без уточнення) — «сходи починаються через один крок» або «попереду поріг заввишки близько 10 см».

    Тростина та собака-поводир є засобами навігації та безпеки, а не предметами стороннього зацікавлення. Неприйнятно торкатися допоміжних засобів, відволікати або гладити собаку-поводиря без дозволу власника.

    Тактильна комунікація та супровід

    1. Попередження про фізичний контакт: Перед рукостисканням необхідно усно попередити про свій намір.
    2. Надання допомоги: Допомогу в супроводі варто пропонувати ненав’язливо, залишаючи за особою право на відмову.
    3. Узгодження параметрів руху: Слід уточнити, з якого боку краще стати та в якому темпі зручніше рухатися.
    4. Гарантування безпеки простору: Необхідно стежити, щоб двері та дверцята меблів були повністю зачинені. Слід звертати увагу на перешкоди: сходи, бордюри, низько розташовані об’єкти.
    5. Розміщення за столом: Рекомендується запропонувати безпечне місце, мінімізуючи близькість до гарячих напоїв чи предметів, що можуть розбитися.
    6. Алгоритм посадки: Замість фізичного спрямування особи до стільця, слід описати його розташування та покласти руку особи на спинку сидіння.
    7. Пересування сходами: Під час підйому або спуску особі пропонують взяти супровідника під руку, водночас вказуючи на розташування поручнів.

    Порушення зору не є перешкодою для професійної реалізації чи соціальної активності. Основним завданням суспільства є забезпечення комунікації, що ґрунтується на принципах гідності, рівності та взаємної поваги.

     

    Джерело: за матеріалами сторінки Мінветеранів у мережі facebook

     

    Назад